листок календаря

                                    листок   календаря

   З  цього    дня    біблітека    запроваджує   нову    рубрику" Листок    календаря",   в   якому   спробує    донести    до   аудиторії   відомі   імена  з   літератури.  Слідкуйте   за    публікаціями.

                                                                        

Григір  Тютюнник 

Народився   Григір  Михайлович   Тютюнник    в  с.  Шилівка   на   Полтавщині  в   селянській    родині.  Тяжкі   умови    дитинство  відіграли    згодом    істотну    роль   і   у   виборі    тем   та   сюжетів,  і   у   формуванні    світосприйняття    майбутнього   письменника.

В   1933    році    родинна   Тютюнників   голодує.  Дід   помирає   з   голоду,  а    півторарічний   Григір    перестає    ходити   і   говорити.  А    через    чотири    роки    заарештовують   батька  через   " політичний    мотив"  і   відправляють   до   Сибіру,   де  той   і   помирає.  Мати    вдруге    виходить   заміж,   11    річного   Григора    забирає   до   себе   родина    дядька.  Саме   тітка,  а   вона    була    вчителькою,   привила   Григору    любов    до    літератури.  в   1942   році    дядька    забирають    на    фронт,   тітка    залишається   в   скрутному    становищі    з    дітьми   на   руках.  Родина    починає    голодувати.  Люди    дивлячись   на    змучену   тьотю   порадили    Григору   повернутися    до    матері.  Він   так   і   зробив.  В    дорогу   чкурнув    маючи   11   років,   три    класи   освіти   і   порожню    торбину,   в    якій    спочатку    подорожі    було   дев*ять    сухарів,   перепічка   і    банка    меду  -   що    люди    зібрали    на    дорогу.  Потім    харчі   закінчилися.  Почав    старцювати;   перший   раз   просити    було    дуже    соромно,   важко,   одбирало   язик    і   в   грудях   терпло,   тоді    привик.  Тільки    через   два   тижні    Григір    дібрався    до    матері.   Згодом    туди    приїхала   і   тітка   з   дитиною.  В   селі    пробули   недовго,   впала    бомба   і   сім*я    залишилася   просто   неба.

   Вже   після   війни   Григір   закінчує   п*ятий   клас  Відслужив   в   армії.  В    1957   році   він   одружується  .  

Перша   зустріч   Тютюнника   з   читачами   відбулася   в   1961   році,   під    підписом  Тютюнник - Ташанський,   у    п*ятому   номері журналу  "  Крестьянка"   побачило    світ   оповідання  "  В   сумерки".

  Після   закінчення   Харківського    університету    Тютюнник   вчителює.  В  1963- 1964   році  працює   в   редакції   газети " Літературна   Україна",   і   публікує   нариси   на   різні   теми   і   перші   оповідання:  " Дивак", "Рожевий   морок", "Кленовий   пагін", Сито,  сито..." новели   "Місячної  ночі", "Зав*язь", "На   згарищі","У   сутінки", " Чудасія".

  Створює   сценарій  по   книзі " Вир".  У  1968    році  Тютюннику   присуджено   премія   за   оповідання   "  Деревій".  у   70 - ті   роки   з*являються   його   твори    в   журналах   " Вітчизна","  Дніпро", "Ранок",  "  Дружба   народів".  У   1979   році    його   нагороджують   медаллю  "   Золоте   перо".

   Тютюнник   працює   в   видавництві  "  Веселка",   пише   твори    для   дітей - "  Ласочка",  " Степова   казка",  "  Тимко",  "  Вогник  далеко   в   степу".  В  1979   році  Григору   Тютюннику    присвоєна   премія   ім. Лесі   Українки.  Наприкінці   70 - х  років    з*являється    негласна   заборона  на   друк    його   творів   у   періодиці.  Не   будучи   в   змозі   реалізувати   свій    талант    в   атмосфері    диктату   над    літературою   Григір  Тютюнник   покінчив    життя    самогубством.

     У  1989   році    посмертно   йому    присуджено     Державну    премію   ім. Т.Г.Шевченка.

                                          

Дмитро   Білоус

                 Поет,   перекладач.літературний   критик

                      Дати   життя  24.04.1920 - 13.10.2004 

Дмитро   Григорович   Білоус   народився   в  с.  Курмани   на   Сумщині   в   селянській   родині.Навчався   на   робітфаці   Харківського   університету,   звідти   добровольцем   пішов   на   фронт.  Був   тяжко   поранений.  По   видужанню   працював   у  Москві   на  радіостанції  " Радянська   Україна", " Партизанка".   Згодом   загінчив    філологічний   факультет   Київського   державного   університету   ім.  Т.Г.Шевченка   та   аспірантури   при   кафедрі    української   літератури.

   Був    членом   Спілки   письменників   України,   працював    відповідальним    секретарем   журналу  " Дніпро",   у   видавництві   " Молодь". Друкуватися   почав    1935   року,  писав    гуморески   до  радіожурналу  "  Сатиричний   залп",   друкувався    в    журналі  " Перець".  Є   автором   збірок   гумору   та   сатири,   книжок   для   дітей,   спогадів   про    видатних   людей.  Твори   Дмитра   Білоуса    перекладені   білоруською,   болгарською,   литовською, російською,   узбецькою   та    іншими    мовами...

   Займався   перекладами,  зокрема,  перекладав  з   білоруської,   болгарської,   литовської,   російської   мов. За   участь   в   естетичному   вихованні   дітей    та   молоді,   багаторічну    роботу   в   журі   Всеукраїнського   фестивалю  "  Майбутнє   України - діти",   нагороджений   медаллю   " За   доброчинність"  Міжнародного    доброчинного   фонду  "  Українська    хата".

 Нагороди   поета:

Почесний   академік   Академії    педагогічних   наук   України.

Орден   Вітчизняної   війни І    ступеня.

Орден   Дружби   народів.

Почесна   грамота   Президії  Верховної   Ради  УРСР .                                                           Орден   Кирила    і   Мефодія   І   ступеня  (   болгарська   нагорода).

Орден   "  Мадарський   вершник"  І    ступеня  (   болгарська   нагорода).

Золота    медаль   (   болгарська    нагорода).

Літературна    премія  ім. М.Рильського (  лауреат).

Літературна    премія   ім О.Олеся ( лауреат).

Державна   премія   УРСР  ім. Т.Г.Шевченка (  лауреат)

ПОМЕР  ДМИТРО  БІЛОУС   13.10.2004.  ПОХОВАНИЙ   НА  БАЙКОВОМУ   КЛАДОВИЩІ.